
Я чую, чо вы, братишки и сестрички, не зовсім готові до моєї розповіді, але коли відчуваєш звабу сказати свою історію, то треба витиснути з себе всі сонячні бар'єри. Так от, сніг летить, і наша країна занурена в холодний туман. Це саме той період, коли сльози холодні, як піздатість наркомана, а вулиці наповнені людьми в шапках з лічильниками закладок. А я, хлопець з біс-року, завжди був на хвилі взривати.
Ось так наркоманське хіп-хоп в ритмі старих ширял диктує мені свої закони. Але тепер, розповім вам про свою останню пригоду, коли рішив змінити своє життя і занятися лічильниками в ресторані.
Було це на дні моєї наркоманської депресії, коли я лежав у центрі руїн свого життя. Сонце вже тривалий час не світило, а мої мрії були вмазані непроникною темрявою. Життя стало наскрізь ширялищем, а я - просто голодуха у цій наркотичній гидропонічній мережі.
І от, я кинув виклик долі! Заходжу я на свій улюблений сайт "Парадайз Шипс". Тут можна було знайти все, що душа забажає - закладки, ширяла, шприці, все для наркоманського сяйва. Але мені була потрібна лише одна рецептура - метадон, який міг змінити мене до неузнавання.
Прокручую сторінку сайту, вибираю свій продукт. Листуємо, листуємо, і ось вона - закладка! Моє серце вибухає радістю, як закурений ширял. Власний світло-синій кришечка з вишневим вимісцем. Це було саме те, що мені потрібно. Закладка, яка зробить мене володарем своїх емоцій.
Зрештою, зробивши свою закладку, я вирішив покинути моє приваблене марихуаною житло і зайнятися лічильниками в ресторані. Я хотів змінити своє життя, використовуючи свій наркотичний досвід як зброю проти скуки і рутини.
Так от, першого дня роботи в ресторані, моя душа була наповнена натхненням. Я був готовий хиппувати на кухні, як наркоманський шаман з власним лехоньким ширялом. Кожен рух моїх рук був синхронізований з ритмічними ударами моєї наркотичної живиці.
Я взявся за готування страв з блискучою енергією, мов акорди музики, яку тільки ти можеш послухати на власному дзвінку. І хоча я знаю, що мої руки були як ширялом мариновані, я все одно працював на повну катушку. Ресторан здригався від мого наркоманського темпу.
І ось, через кілька годин невпинного гіпнозу, я закінчив своє перше зміна. Результати були вражаючі, як наркоманське хайлайті. Кухня була заповнена ароматом кулінарного вибуху, а мої страви були справжніми наркотичними шедеврами.
Скажу вам, братишки і сестрички, це була найкраща ночівля мого наркоманського життя. Я почав хиппувати не лише наркотиками, але і на справжньому житті. Лічильниками в ресторані, я став справжнім наркоманським шеф-кухарем, вкрай витонченим і понад усе амбітним.
Тож, пам'ятайте, мої друзі, життя - це така собі гідропоніка, в якій ми займаємося своїми ресторанними фантазіями і закладками наркотикам. І хоча моя історія може здатися дивною і навіть нещасною, вона є викликом до власного хиппування і творчості.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Закладки |
Ширяла |
Шприці |
Гидропоника |
Сайт |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так от, саме так я купив метадон і занявся лічильниками в ресторані, хиппуючи на наркоманському ширялі. І хоча цяісторія здобулася з кількаємніх слів, вона має глибину, яку можна порівняти лише з глибиною наркотичного вибуху.
Дорогие друзья, шмары и шлюхи!
Сегодня расскажу вам историю, над которой я сам до сих пор ржу до слез. Вот как-то раз, когда я был еще совсем молодым и безбашенным гопником, решил я купить себе метадон. Да вот беда, закладок у меня не было в наличии, а без них мне не забрать этого добротного говна на праздник своего тела. Ну что ж, я решил пойти на все, чтобы исполнить свою заветную мечту.
Пришлось взять деньги у своего таблеточника - типа брата по разуму, знаете такого, который всегда бодро взрывает наши сессии закуривая его опием.
Итак, с кругленькой суммой в кармане я отправился на поиски этого магического вещества. Облазил я все возможные места, что только можно было найти в нашем городе.
Знаете, в городе нет ничего изи, когда дело касается закладок, особенно когда ищешь что-то незаконное. Но я все таки не сдавался! В итоге нашел одного парня, выглядевшего, как настоящая балда - явно врубленная на меф мордаха.
Я: |
У тебя есть метадон, кумар? |
Балда: |
Да, братан, естественно есть, но только за неплохие деньги. |
Я: |
Сколько ты его готов продать, хороший человек? |
Балда: |
Сотку и он твой. |
Это была неплохая цена. Отдал я ему деньги, а он мне в ответ - пакетик метадона. Чувствовал я себя мужиком! Мне хотелось кричать от радости, но я сдержался и просто улыбнулся в ответ.
Но, к сожалению, в тот день город был засыпан снегом и ледяным дождем. Я оставил свои коньки дома, но это не помешало мне найти отличное место, чтобы почувствовать настоящую свободу.
"Метадон и кеды на ногах - вот мой выбор данного дня!"
Я отправился на пустырь, где было много песка. Да, может это и не самый подходящий покрытие для катания на кедах, но кто же об этом парит? Я был безбашенным парнем с кристалом метадона в кармане!
И вот, я засыпал свои кеды песком, радуясь каждому движению. Катался я, как маленький ребенок, ощущая настоящий адреналин в крови. Кто бы мог подумать, что такой простой и доступный способ развлечься может приносить столько эмоций и удовольствия!
Каждый скольжением по песку я оставлял за собой длинные следы - мою неповторимую картину, которая исчезала сразу же, как только я прекращал движение. И как я хотел, чтобы эта картинка была вечной - так же неповторима, как и сама моя жизнь.
Так я катался на кедах по песку, взрывая свое сознание метадоном. Кажется, я даже подсел на этот классный химерный опиат, который приводил меня в состояние нирваны. Но я не жалел ни о чем, ведь тогда я был свободен.
И так, дорогие друзья, я закончил свое безумное приключение этой ночью, с ветром волос и глазами, сверкающими от счастья. Как бы мне ни пришлось сегодня относиться к тому времени, я всегда с теплотой вспоминаю те моменты, когда метадон величал меня своим идеальным покровителем.
И не забывайте, мои юные гопники, что в этом мире есть много удивительных вещей, которые можно испытать и попробовать. Пройдите по своим кедам по песку и откройте для себя новое, а я пойду искать новые приключения!